Кожна мама хотіла би бачити свою дитину не тільки розумною, красивою, доброю, але й фізично витривалою. Кожна. Але чи кожній це вдається ? На жаль, ні. У наш час, в якому переважає сидячий спосіб життя, багато, а то й дуже багато мамів зустрічаються із першими проблемами у своїх діток. Ще перед школою чимало дітей страждає від викривлення хребта, опущення плечей (сколіоз), а також суцільною слабкістю у руках та ногах. А все це через певні причини, на які завчасно потрібно звернути увагу.

Одні думають: „зникне, коли виросте”, — (на жаль, ні), інші віддають своїх дітей на ортопедичне лікування, яке займає багато часу, є доволі дорогим, а до того ж дошкуляє самій малечі. Це все можна оминути, якщо мама завчасно привчить своїх дітей до фізичних вправ. У більшій мірі, завдяки своєму особистому впливу. Вивчення віршиків, творчий підхід у розвитку дитини є без сумніву дуже важливим і потрібним, але не слід забувати і про фізичний розвиток малечі: відпірність дитячого організму до різних хвороб, гнучкість тіла, рухливість, витривалість дитинки, вміння панувати над собою. Бо усі ці речі йдуть завжди пліч-о-пліч. Лишень здорова дитина досягне більших результатів у своїх прагненнях.

Виробляйте в собі, а тепер і в своїй дитині силу волі. Всього лиш четвертинка години дасть свій результат. Як тільки пробудиться дитина, а з нею й це неймовірне бажання постійного руху та гри, тоді й потрібно використовувати цей час для цікавих вправ з нею, але з певною обдуманою ціллю. Ваше веселе запитання: „ Як бігає песик ? “ — одразу ж спричинить у відповідь необхідний нам корисний рух, що зміцнює хребет; запитання: „ Як стоїть  лелека ?” — викличе рух для вправи на рівновагу та зміцнення мязів в ногах. „ Як літає пташка ? “ – пробуджує рухи, де задіяні плечі. Є багато таких цікавих запитань, на які діти одразу реагують та відповідають на них певними рухами, опановуючи таким чином різні частини свого тіла.

З трьох або чотирьохрічними дітьми можна вже цілком „серйозно” займатися фізкультурою, — робити з ними вправи, які кожна мама пам’ятає ще зі своїх шкільних часів. Буде корисно давати їм тягарці, гойдати на кільцях, великих м’ячах, тощо.

Усі ці щоденні вправи мають бути радісним переживанням, на які діти чекають з нетерпінням. Мама має зайняти у ньому ключову роль – бути тренером і на своєму прикладі показувати як усе це правильно робиться. Зрештою, такі невеличкі навантаження будуть корисними для здоров’я й гнучкості самої мами. Вправи на присідання, згинання та розгинання хребта, стрибки, піднімання тягарців, а також повзання „як песик”, «змійка» та ін. уже після короткого часу дають свій результат. Ви помітите яким чином зміцняться мязи у дитини, покращиться її самопочуття, як вона стає більш кмітливою та витривалою. Попри це дитина відчуватиме піднесення духу, матиме відмінний настрій, жагу до подальших дій. Не буде часу на нервозність і капризи.

Тому обов’язково робіть фізичні вправи з вашими дітьми та й самі отримуйте чимало задоволення та користі. Рухайтесь більше і сидяча робота не завдасть вам шкоди. А здоров’я дітей буде найкращою винагородою за таку маленьку, але вкрай необхідну в наш час працю.