Діамант

Знавці знають, що дрібні діаманти найкраще обробляють в Індії, а “пил” і “дрібниці” найдешевше продають в Бомбеї і Дубаї; камені в 5-10 каратів за краще продавати в Нью-Йорку, а Тель-Авів славиться 3-5-каратними діамантами. За інших рівних – ваги, якості огранювання, чистоті – нью-йоркські діаманти дешевше. Однак в найбільшому центрі продажу діамантів Israel Diamond Center (Алмазна біржа) пояснюють, чому все-таки сьогодні вигідніше купувати діаманти саме в Тель-Авіві.

В останні кілька років в світі коштовностей відбулися деякі зміни. Так, діаманти без зайвих торговельних накруток можна купити зараз і в магазинах Дубая, і в Амстердамі, і на 47-й вулиці в Нью-Йорку. Але все більше справжні діаманти тіснять “юденстоун” – “єврейський камінь”. Це ті ж діаманти, але тільки поліпшені: за допомогою спеціальної технології в них лазером випалюються найдрібніші непрозорі вуглецеві вкраплення, а порожнечі заповнюються спеціальним складом. Ясна річ, “юденстоун” трохи дешевше каменя чистої води, адже його “зробили” з низькосортного алмазу. А ось відрізнити “юденстоун” від дійсно натурального каменю без допомоги спеціальних приладів неможливо.

Світ продавців діамантів – світ чесного слова. Угоди укладаються без перевірки. Продавці вимовляють на івриті “На добре здоров’я”, після чого навіть не треба підпису. Якби обман – і вся родина ювеліра буде виключена з бізнесу. Тому ювеліри між собою не шахраюють. І вони завжди знають, де “юденстоун”, а де унікальний діамант, але покупцеві за краще говорити, що у них всі камені – унікальні. Так ось, в Israel Diamond Center такі діаманти не продають ніколи, “юденстоун” – для 47-ї вулиці.

У будівлі центру знаходиться і Israel Diamond Exchange – Macabbi Building Passage, де практикується обмін куплених колись тут діамантів: поносив, набридло – можна обміняти на нові. Крім того, на куплені камені дається довічна гарантія. Рідко, але діаманти розколюються в так званій “точці дотику”. Серед тисяч можливих ударів один доведеться саме в цю точку, і діамант розсипається. За рік з подібними осколками звертаються кілька покупців. Досить пред’явити сертифікат – і осколки замінюють на цілий камінь.

Відвідання Центру цікаво не тільки потенційним покупцям, але і просто цікавим. Тут, наприклад, можна оглянути невеликий музей і самому розібратися, чому все-таки більшість ювелірів – євреї. Виявляється, в середні віки огранювання алмазів було справою невдячною та небезпечною. У легенях огранщика осідав алмазний пил, і він помирав, не доживши й до сорока років. Вчитися треба було з раннього віку, майстерність передавалася від батька до сина. Зрозуміло, що жоден батько не побажає синові подібної кар’єри. Ось так і вийшло, що огранюванням займалися ізгої-інородці, яким було заборонено займатися землеробством і звичайними ремеслами.

Але і сьогодні за сучасним фасадом Центру алмазів знаходяться, схожі на багатоповерхові бараки-курники, майстерні огранщиків. Пил, брудні верстати, сажа на стеклах, примітивна витяжка – в таких умовах і зараз народжуються діаманти.

Автор: Олексій Альошин.

P. S. А еще очень красивые кольца и серьги, сделанные под диаманты можно приобрести если посетить интернет-магазин бижутерии Radianza.