дитина говорить

Щоб дитина вчилася правильно вимовляти звуки та вдосконалювати мовлення, важливо з нею хоча б трішечки займатися. Пропонуємо вам кілька вправ та віршиків, які будуть корисними для тренування вимови звуку «ш», «ч» та «щ».

Розрізняємо на слух «с» і «ш». Розкажіть малюкові, як сичить змія: «С-с-с» і як шумить ліс або море: «Ш-ш-ш». Запитайте, чи чує він різницю. Нехай спробує сам озвучити змію, а потім ліс. При вимові звуку «с» язичок має бути ближче до зубів, а при вимові «ш» його треба посунути трішки далі за зубки.

Ловимо звук «ш». Запропонуйте дитині «зловити» звук «ш» язичком: язик має знаходитися за верхніми зубками, його боки і кінчик мають злегка торкатися піднебіння. Повітря треба випускати повільно і шумно. Пам’ятайте: звук «ш» формується не в горлі, а в ротику — біля язичка.

Гра на увагу. Називайте різні слова, а дитина нехай плескає в долоньки, почувши слово зі звуком «ш». Шишка, шафа, квітка, миша, песик, кішка, лелека, листя, машина, пташка, намисто. Вимовляйте слова чітко і виразно й робіть маленькі паузи, щоб дитина могла подумати. (а ще в інтернет магазині дитячих товарів http://www.mybuy24.net/ можна знайти ще чимало цікавих ігор для вашого малюка).

Розминаємо язичок.

«Сонечко і вітер».

Нехай малюк уявить, що його піднебіння — це небо. Запропонуйте малюкові намалювати язичком у небі сонечко. Спочатку хай доторкнеться язичком до «неба» в ротику, а тоді нехай «помалює» — поворушить язичком по піднебінню. При цьому ротик має бути широко відкритий. Якщо в маляти гарно виходить ця вправа, спробуйте додати сюди ще одне завдання: нехай малюк підніме язичок до сонечка і водночас подмухає, утворивши біля язичка вітер. Дмухати потрібно не губами, а саме відкритим ротиком, затримуючи подих піднятим язичком.

«Веселий коник».

Нехай дитина поцокає язичком по піднебінню — так, як їде коник.

«Язичок на відпочинку».

Покажіть, як відпочиває язичок: розслабте його, щоб він став широким, і покладіть на нижню губку. А тепер, не забираючи язичка, подмухайте на нього — щоб йому не було спекотно. Нехай малюк спробує повторити вправу. Якщо в нього не вийде подмухати, тоді нехай він просто зробить язичок «широким».

Розрізняємо звуки на слух.

Розкажіть дитині, що є три подружки: «ш», «ч» і «щ». Всі вони різні. Щоб показати цю різницю, чітко і виразно назвіть по черзі склади «ша-шу-ши», «ча-чу-чи», «ща-щу-щи». Тоді пограйтеся зі словами. Називайте дитині по три варіанти одного слова, а вона нехай уважно слухає і каже, який із них правильний. Наприклад: «шапля» — «чапля» — «щапля», «шітка» — «чітка» — «щітка», «шистий» — «чистий» — «щистий».

Ловимо язичком «ш», «ч» і «щ». Запропонуйте маляті вимовити звук «ш» довго протягнувши цей звук, — так, як шумить море. Тоді нехай спробує сказати звук «ч», коротко торкаючи язичком горбок за зубками, — так, ніби хтось іде по доріжці, човгаючи черевиками. За звук «щ» беріться, коли виходять два попередні. Поясніть дитині, що дівчинка «щ» приходить у слова тоді, коли її подружки «ш» і «ч» беруться за руки. Нехай малюк покличе «щ», говорячи по черзі «ш» і «ч» і поєднуючи їх — щоб вони «взялися за ручки».

Тренуємось говорити чистомовки

Су-су-су — біле борошно несу.
Шу-шу-шу — вправно тісто замішу.
Чу-чу-чу – пиріжечків напечу,
Щу-Шу-шу – своїх друзів пригощу.

Са-са-са – у садку дзижчить оса
Ша-ша-ша – на лужку біжить лоша.
Ча-ча-ча – а маленьке собача
Ща-ща-ща – визирає з-під куща.