шопка
Наближається Святий Вечір і діти нетерпеливо виглядають у замерзлі шибки вікон, щоб побачити перші зорі на небі. Перший знак, що вже час сідати до столу. А в домі хазяйнує молода господиня: прибирає кімнату, щоб родина гарно почувалася цього вечора за святковим столом й колись могла мило згадувати ті хвилини, проведені у гурті своїх найрідніших на світі людей.


дідух

На куті столу  – солом’яний дідух, а біля вікна  – ялинка, прибрана червоними яблуками, позолоченими горіхами, медівниками, мерехтливими вогниками. Окрім цього, стіл прибирали ще іншими атрибутами, які були не менш важливими. Жменьку сіна ставили під скатертиною посередині столу як символ ясел, де розміщалася макітра із кутею. На рогах столу ставились зубці часнику, щоб були здоровими усі рідні. Дбайлива господинька не забувала прикрасити і підсвічники. Робилося це із галузок із ялинки чи туї, які нагадували маленький віночок, осипаний шишечками та калиною. (До речі на час Святвечору розумний пристрій до вашого телевізору android tv box m8s самостійно зможе знайти різдвяні колядки та ще більше наповнити атмосферу приготування до Святвечора різдвяним настроєм).

вечеря

Традиційно, на Святий Вечір кожна родина мала приготувати 12 страв – як символ 12 апостолів, учнів Христа. Оскільки це час посту, страви були пісними, але попри це надзвичайно різноманітними та смачними. Ось назви тих напоїв, десертів та основних страв, що готували ще наші прабабусі (на Галичині), які мені пощастило знайти в одному старенькому журналі (подаю мовою оригіналу):

1. Борщ з ушками з грибів; |
2. Паштетики з фаршом із риби у французькому тісті;
3. Щупак з хріновою підливою;
4. Вареники з солодкою капустою;
5. Голубці з рисом і грибками; голубці з гречаної каші;
6. Кутя;
7. Захолоджений (студжений) лин;
8.Мариновані або вуджені оселедці;
9. Смажений короп з зимовою салатою;
10.Оріховий будинь або ламанці з маком;
11. Яблока, оріхи, маківники,бакалії;
12. Штрудель з яблоками.

Аж слюнки потекли … Сьогодні меню дещо видозмінилося, але тим не менше майже на кожному столі ми побачимо такі традиційні страви як кутя, голубці, капустяники, пампушки з маком та повидлом, узвар, оселедець, мариновані грибочки, усілякі грибні зубки тощо. Поговоримо про походження найголовнішої страви на столі – Куті.
кутя

В давнину наші предки дуже полюбляли їсти каші. Тому крупи для них мали величезне значення. Походження куті вчені пов’язують із щоденним вживанням пшениці, ячменю, а також маку та меду. Останні завжди вважалися символами достатку та здоров’я. Мабуть, простота приготування, хороший смак каші та ситність зберегла її приготування протягом усього Різдвяного циклу свят. Згадується Кутя ще у Повісті минулих літ (ХІІ ст.). Технологія приготування каші не змінилася й сьогодні. Щоправда, дещо та й різниться. Тепер пшеницю можна придбати у магазині. А тоді потрібно було її спочатку потовкти у ступі, щоб зняти шкарлупку із зерен. Спочатку кутя готувалася лишень із медом або із ситою (розведеним у воді медом). А от згодом стали додавати розтертий мак, горіхи, запарені родзинки та цукровий сироп.

Кожен із продуктів готової Куті має своє символічне значення. До прикладу, зерно вважали символом воскреслого життя. Мед, як уже згадувалось, асоціювався із багатством та здоров’ям. Мак – знак сімейного достатку.
Прабабусі думали, що чим більше усіляких інгредієнтів буде у Куті, тим більшим буде врожай та достаток у сімї. Тому напередодні Різдва Кутя була по особливому багатою.
Не скупіться на неї і ви. Якщо вам до смаку, то візьміть:

- 1 склянку пшениці;
– 100 г. родзинок;
– 100 г. волоських горіхів
– 100 г. маку;
– 2-3 ст. ложки меду
– цукор до смаку

Пшеницю переберіть, промийте та залийте холодною водою, доводячи її до кипіння. Опісля, відкидаємо її на друшляк та промиваємо холодною водою. Потім пшеницю знову заливаємо водою(500 мл. води), і варимо до готовності, не помішуючи.
Окремо розтирають мак, допоки не появиться макове молочко, додаємо сюди мед, добре перемішуємо та висипаємо до звареної пшениці. Якщо каша вийшла занадто густою, розбавте її охолодженою кип’яченою водою. В кінці всипте сюди дрібно нарізані горішки, попередньо запарені родзинки.