темпераменти
Котра ж мати не бажає якнайкраще приспособити своїх дітей до життя ? В цьому й полягає вся ціль виховання. Та шляхи, щоб до неї дійти є різними, бо різними є всі ми, і наші діти, в тому числі. Основною ізюминкою кожної людини є її темперамент, тим вона відрізняється від усіх інших та є самою собою.

Що таке темперамент ? Це спосіб реагування людини на прояви зовнішнього світу. І на темперамент ми маємо найбільше зважати, якщо йдеться про правильне і повноцінне виховання кожної дитини.

На формування того чи іншого темпераменту впливають передовсім умови, в яких ми виростаємо (клімат), а також будова тіла, вік, здоров’я й харчування. Кожний, мабуть знає, чим відрізняються і славляться гарячі італійці від холоднокровних англійців, повільні й систематичні німці від швидких і легких французів. Невдоволеною та пониклою буде дитина, у якої неправильна будова тіла, дуже легко можна вивести з рівноваги хвору дитину.

Вчені поділяють людей на чотири групи, а саме: сангвініків, холериків, меланхоліків і флегматиків.

Щоб добре виховати дитину, мамі необхідно визначити до якого типу відноситься саме її дитина, бо те, що флегматична дитина робить з роздумами, то сангвінічна виконає, не замислюючись. Тому в цьому випадку й покарання для двох діток має бути різним.

сангвінік

Сангвінічна дитина є більш легкодушною й жвавою. В неї все в русі – очі, уста, руки й ноги. Вона не може довго ні стояти, ні сидіти. Коли плаче або сміється, то рухається цілим тілом; але з плачу переходить легко у сміх і навпаки. Сангвінічна дитина все побачить і все почує. Вона може що хвилинки бігти до вікна й дивитися, що діється на вулиці. Предмети своєї розмови, змінює так швидко, що неможливо й устежити на основі яких асоціацій вона до них прийшла. Вона скоро зацікавлюється новим предметом науки, але й скоро його кидає. Вона палко захоплюється всім правдивим, гарним і добрим, але те захоплення швидко минає. Вона всюди шукає радості, має великий талант до наслідування, не знає міри ні в похвалі, ні в покаранні. Ззовні таку дитину можна впізнати по ніжній і стрункій будові тіла, по легкій ході, рухливому погляді.

У відношенні до такої дитини треба вважати, щоб не було надто багато строгості. Треба завжди поступати так, щоб така дитина мала переконання, що все робиться з метою викликати у неї втіху. З кімнати, де така дитина має вчитися, треба усунути все, що розсіювало б її увагу. Передовсім бажано, щоб вікна не виходили на вулицю. Навчатиметься найкраще тоді, коли показувати їй наочні предмети, напр. на картинах і глобусі. Треба звертати увагу на порядок в одязі. Не дозволяти, щоб змінювала книжки, ще не прочитавши їх до кінця. (Не забувайте про повноцінне та корисне харчування своєї дитини. Свіжі овочі та фрукти, сендвічі, а також насіння, яке не менш багате на поживні вітаміни, обов’язково покладіть у рюкзачок маленькому сангвініку. Усе це сприятиме його доброму настрою та зарядить енергією на цілий день. Якісне насіння замовляйте на сайті http://www.grygorenko.com.ua/products/fasovannyie-semechki/).

холерик

Холерична дитина – це дитина відважна, палка, як кажуть: — у гарячій воді купана. Хлопці прагнуть, щоб їх якнайшвидше вважали мужчинами, дівчата – вже в одинайцять — дванайцять років поводяться як повнолітні діти. Холеричну дитину найкраще впізнати у грі. У багатьох випадках, холерики хочуть, щоб їх усі слухали, а коли це не так, то готові спортити всю гру й відійти ображеними. Для холерика нема нічого надто важкого. Він може витерпіти усіляку, навіть тілесну кару й не заплакати, щоб не показати своєї слабкості. Інколи, холерики можуть з погордою й зверхньо ставитися до інших дітей (хочуть усіма керувати). А коли зроблять щось погане, не дуже люблять перепрошувати. Холерична дитина це маленький революціонер. Хоча вона не зауважує стільки, скільки сангвінічна, але якщо побачить, то оглядає докладно.

Вона ставиться критично до всього, навіть до вказівок учителя. Вона швидко ставить цілі і так само швидко переводить їх у діло. Ззовні холерична дитина мускулиста, у неї гострі, виразні риси обличчя, широкий погляд і сильний хід. Коли сангвінічна дитина повинна відчувати того, хто її виховує, любити його, то для холерика важлива повага. Вона мусить бути перекона, що той хто її вчить, знає усе найкраще. Зацікавлення до науки можливо пробудити похвалою. А от, щоб здобути похвалу, холерик зробить все, що йому під силу. З останньою не слід зловживати, щоб не зашкодити самій дитині (загордиться). Свою увагу слід звертати і на відношення до холеричної дитини. В жодному разі не ставтесь до неї як до слуги, бо в такому випадку може розвинутися нахил до тиранізування.

меланхолік

Меланхолічна дитина поважна, похмура, сумна. Для неї всюди більше журби й смутку ніж радості. Майбутнє вона бачить часто в чорних красках. Їй завжди здається, що всі бажають їй лиха. Вона нікому не довіряє, тому їй важко налагоджувати дружні відносини. Коли її карають, то вона ззовні виглядає спокійною, хоча всередині уся кипить. Вона любить, щоб родичі турбувалися нею. За натурою меланхолік тріщки боягуз, однак радо вдає героя. Зауважує мало, але що зауважить знає докладно. Радше учиться того, що вимагає більше розуму, ніж фантазії. Коли виростає, їй більше подобаються точні науки й філософія, але не поезія. Меланхолічна дитина худощава, йде з похиленою головою. Такі діти дуже вразливі та емоційні.
Меланхолік це тип, який, мабуть, найважчий для виховування. Що є найголовнішим для такої дитини ? Вона має завжди відчувати, що той хто її виховує любить її й бажає лишень добра. В зворотньому випадку, меланхолік, схильний до самоїдства та поганих думок, може замкнутися в собі. Завжди давайте їй роботу, зацікавлюйте новими заняттями, щоб вона відчувала себе важливою та потрібною, тоді емоційний стан буде покращуватися, підвищиться власна самооцінка.

Далі буде…