очі
Мама… Найчастіше діти промовляють саме це слово першим і зрозуміло чому, адже саме маму вони бачать із перших хвилин свого життя. Матір і дитину завжди пов’язуватиме невидима пуповина. А от батько… Він же не виношував дитя, не проходив крізь усі болі, що мама. Він не може бути завжди поряд, особливо у перший період пелюшок та забавок… А от, коли виросте, тоді й поговоримо, думають більшість чоловіків. Та ця думка є неправильною, адже самою природою закладено, що виховувати дитину, незалежно від віку, мають обоє батьків. Окрім цього, батькова любов є не менш потрібною і цінною. Недаремно ж тати-пінгвіни, морські коники, пташенята навіть висиджують разом із мамами своїх маляток.


годуємо

Можливо, видасться дивним, але ще в утробі матері, малюк чує батьківські голоси. Спочатку не повірила своїм вухам, коли подруга, будучи вагітною, розповіла мені історію як її маля билося і не могло заснути допоки чоловік не прийшов додому і не поцілував її живіт. Думаєш собі, що ж воно ще там може відчувати, але…

Сьогодні психологами доведено 5 причин, чому важливе тісне батьківське спілкування з дитиною:

1. Дослідження показали, що малюки, про яких батько турбується нарівні з мамою, розвиваються швидше.
Звісно, грудній дитині найважливіша присутність мами, але в цей час тато впливає на розвиток мови малечі, на її інтелектуальний, емоційний та психологічний розвиток. Мама, в котрій від природи закладена ласка і ніжність, завжди буде ніжити, сюсюкати та відтворювати дитячу мову. Тато, скидок на маленький вік не даватиме, і розмовлятиме з ним по дорослому. В результаті, малюку доведеться дослухатись як до ніжних маминих так до зовсім незрозумілих татових слів, і з задоволенням повторювати усі почуті звуки.

2. Тато розвиває пізнання, допомагає дитині стати впевненою, рішучою, сміливою.
Як говорять психологи, відбувається все це у процесі гри. Мама вчить малювати, ліпити, складати кубики та ін. Тато не стане цього робити, і надасть перевагу більш вільним і небезпечним, на погляд мами, вправам. Якщо жінка говорить туди не йди, туди не лізь, бо впадеш, то чоловік дозволить дитині все. Хочеш на дерево – будь-ласка, впала – нічого, але ж спробувала. В результаті маля вчиться переборювати свій страх, здобуває необхідний досвід.

3. Тато впливає на відчуття дитини, відношення її до певної статі.
Статева самоідентифікація відбувається в 5-7 років. Хлопчики, усвідомлюючи, що вони майбутні чоловіки, беруться захищати дівчаток, найперше маму або сестричку, рвуться до чоловічої справи. Можуть з серйозним виразом обличчя розглядати інструменти, машину тата, тобто повністю копіювати той образ, який вони бачать у сім’ї. При цьому, татові не потрібно бути надто строгим, щоб виховати мужність, а застосовувати до сина методи пряника і батога. Не варто скупитись на ласку. Донечці, похвала і комплімент тата, додасть впевненості у своїй красі і жіночності. Такі ж слова мами, до прикладу, не матимуть такої ваги і сприйматимуться по іншому.

тато і доця

4. Батьківська любов надає відчуття захищеності.
У дітей, де тато активно приймає участь у вихованні, значно вища самооцінка, вони менш тривожні. Величезну помилку роблять жінки, які після розлучення не дозволяють дітям бачитись з татом. Але, в сім’ях, де тато лише незамінний працівник, і часу на дитину зовсім немає, ситуація буде не кращою. Такі діти вступають у доросле життя з заниженими цілями та багатьма комплексами. Якщо дитина вередує, не слухає маму, погано вчиться в школі, то тим лише хоче привернути до себе увагу (коли сім’я неповна) та позбутись впливу мами, яка не відпускає його до тата. Таким кроком, ви нічого не доб’єтесь, лише здобудете образу в очах поки ще маленької людини. Іноді, повернути тата неможливо, тоді жінці вдастся позбутись непотрібних наслідків, коли вона надасть своїй дитині – інше чоловіче спілкування (дядька, дідуся, друзів), а найголовніше – сама відчуватиме себе повноцінною та впевненою в собі.

з дітьми

5. Тато орієнтує дитину на успіх.
Кожна мама приймає дитину такою, яка вона є – слабкою чи сильною, здоровою чи хворою, її любов безмежна. Вона стане нас розраджувати і говорити, що ми найкращі, бо такі ми і є для наших мам. Почуття тата більш вимогливі… – як правило він вимагатиме від наступника п’ятірок, спортивних досягнень. Дитина, прагнучи догодити йому, насправді може досягти високих цілей. Але це також, повинно бути для батьків відносним. Не намагайтесь реалізувати у дитині свої нереалізовані бажання, ви можете наполягати і підштовхувати її лише тоді, коли вона сама цього хоче, але дещо не вдається. Нещодавно, американські дослідження показали, що хлопчики, які після розлучення залишились з татом, краще пристосовуються до непростих життєвих ситуацій, можливо, це пов’язано з психологією жінки, яка звикла усі обов’язки звалювати на себе. Тати строгіші і послідовніші – домовились про щось, значить треба зробити. Жодних поступок. Але знову ж таки, не потрібно принижувати дитину, щоб чогось її навчити, бо це виробить лише непотрібні відчуття меншовартості. Краще ще раз усе пояснити.