три руки
Нещодавно я прочитала цікаву книгу відомого італійського автора Бруно Ферреро, в якій він висловлює погляди щодо правильного виховання наших маленьких діток. Торкнувся він проблеми, яка, на мій погляд, є найбільш болючою на сьогодні для усіх сімей – наявності у них власного рахунку родинної любові.

Створивши своє родинне гніздечко, ми постійно дбаємо про його матеріальне збагачення. І справді, не бути ж нам голодними, жити в холоді та бруді. Безперечно, це дуже важливо, але не менш потрібною і цінною як повітря, повинна стати для нас любов, адже з її допомогою робиться й усе інше.

Ті, хто не поважають, ображають інших, поводяться грубо і невиховано, не виконують узятих на себе зобов’язань та зривають свою злість на інших – не будуть поповнювати, а лише знімати значні кошти із поточного рахунку родинного запасу любові.

Що ж пропонує автор для вирішення цієї складної ситуації ? Коли я перелічу названі ним методи, ви здивуєтеся з їх простоти.

До першого поповнення відноситься люб’язність. Маленькі дрібнички, які ми робимо щоденно, насправді не будуть такими дрібницями, коли ми оцінимо їх відсутність у нашому житті. Уявімо собі, що ми готуємо їжу з усією любов’ю, а нам ніхто і не подякує. А такі слова: «Вибач, можна тобі допомогти ?», – взагалі зникнуть з нашого мовного лексикону.

Чи захочеться тоді любити і радіти життю ? Думаю, що ні. Тому поспішаєм висловлювати свою люб’язність. Чоловіку і дружині, до прикладу, після довгих років спільного життя, не завадить відновити романтичну обстановку: квіти, не лише на 8 березня і в день народження, поцілунки, не тільки на свята та ін. Будьте щирими та не забувайте дивитися одне одному у вічі, коли спілкуєтеся. Дітям теж потрібні маленькі моменти радощів та сюрпризів. Усі люди потребують ніжності, та що говорити люди, наші домашні улюбленці не можуть обійтись без ласки (знаю це від моєї киці). Тому, грайтеся з вашими малюками, не бійтеся повертатись у дитинство. Проявляйте, і не приховуйте за маскою дорослості вашу любов сповна.

ніжність

Не забувайте, що любити – дієслово. Сьогодні усі жаліються, що любові не існує. А можливо, ми про неї забули, або ще гірше – не вміємо любити. Любов – це не тільки високі почуття, поцілунки та усякі подарунки. Любити – це слухати і чути, розуміти, цінувати, берегти, поважати. Дорослим і дітям необхідно вчитися відповідальності одне за одного та за свою поведінку в першу чергу. Похвала – основна вимога людей. Коли її немає, то ніхто не захоче старатися. Тому частіше говоріть наступні слова: «Ти чудово виглядаєш» (особливо це стосується чоловіка), «обід дуже смачний». Подумайте, як же подіють ці слова ? А коли ви ще й обіймете, поцілуєте чи погладите по голівці власну дитину, повірте, на наступний раз вона із ще більшим натхненням виконуватиме поставлений перед нею обов’язок. І в жодному випадку, не сваріть її, якщо вона зробить щось не так, як вам би хотілося. Не у всіх получається все одразу – похваліть дитину все одно, хоча б за те, що вона старалася.

Звикніть просити пробачення. Побачити чужі помилки значно легше, критикувати інших тим паче та значно важче зрозуміти власні помилки, за котрі необхідно просити пробачення. Не думайте, що ви втратите свій зароблений роками і важким трудом авторитет, навпаки, в очах дитини ви будете виглядати справедливим /ою, люблячою мамою чи татом. Вибачайте одне одного – ви взірець для ваших дітей, тоді й вони навчаться пробачати і визнавати свої помилки.

обійми

Частіше перевіряйте стан вашого рахунку любові, не чекайте поки він вичерпається. Вашим порятунком від зовнішніх негод чи дощу у домі буде саме повний запас родинної любові – еліксир домашнього затишку і довголіття сім’ї.