Привіт подруго ! Саме так мені хочеться сказати про кожну із моїх читачок), а ще додати при цьому відомі нам усім слова, коли ми зустрічаємо дорогих нам людей – рада бачити тебе, натомість скажу – рада бачити вас на сторінках мого і вашого сайтику).

Для того, щоб ми краще пізнали одне одного розкажу історію про себе.

У спекотний день 15 липня, у невеличкому містечку Бібрка, що на Львівщині, серед багатьох новонароджених ви побачили б мене – зовсім маленьку, у порівнянні з іншими дітьми – дівчинку. Оскільки моя мама дуже поважала і любила свою викладачку з історії, вона вирішила назвати мене її іменем – Юля. Не можу сказати напевне чи саме даний факт вплинув на мій подальший вибір професії, але я стала істориком).

Мої дитячі і юнацькі роки промайнули в м. Бурштині (Івано-Франківська обл.), куди ми згодом переїхали. З цим містом у мене багато гарних спогадів, тут живуть мої рідні, до котрих так хочеться завжди приїжджати …

Зараз я живу і працюю у місті моєї дитячої мрії – місті Лева. Тут пройшли мої безтурботні, і як кажуть, найкращі студентські роки. У ньому я зустріла справжніх друзів, яких мені так не вистачало до цього часу. Можливо, саме завдяки їм я зрозуміла наскільки цінна дружба та порада подруги, котра не буде радіти твоїм негараздам, підштовхне до правильного рішення та щиро порадіє твоїм успіхам. Поділюся з вами по секрету, що саме подруга привела мене до мого особистого щастя – зустрічі з моїм чоловіком. Можливо це збіг обставин, а може просто диво, але я опинилася у місці, куди б я ніколи не потрапила, якби не вона, за що я їй дуже вдячна)).

Бажання писати та створити власний сайт виникло у мене давно. Так хочеться поділитися власними переживаннями, котрі б стали в пригоді не тільки моїм найдорожчим подругам, але й усім вам.