турка з кавою

Здавалося, готувати каву легко і всі чудово знають як це робити, але чомусь у кожного кава виходить інакша. Головне, треба пам’ятати, що каву не варять, а заварюють. Недарма французи твердять: «Кипіння вбиває каву».

Для східного способу потрібна кава дуже тонкого помолу — для цього в Туреччині застосовують особливі млинки. У джезву кладуть цукор і каву, заливають водою і повільно нагрівають на слабкому вогні. У багатьох країнах Сходу джезву просто ставлять на гарячу золу чи розпечений пісок.

Як тільки підніметься піна, джезву негайно знімають з вогню, стежачи за тим, щоб на поверхні кави зберігся шар піни. Кава мліє всередині джезви, прикрита, немов покришкою, піною, яка не дає спурхнути кавовому аромату. Процес нагрівання повторюють 2-3 рази. Якщо потім злегка постукати джезвою об край столу, піна побіліє.

Широко практикується й інший варіант. У джезву кладуть цукор, заливають холодну воду і доводять її до кипіння. Цукор зм’якшує воду, а це сприяє кращому витягу з кавового порошку смакових і ароматичних речовин. Джезву з окропом знімають з вогню і засипають у неї каву, швидко помішуючи ложкою. Піднімається густа піна. Після того, як вона трохи осяде, посудину знову ставлять на дуже слабкий вогонь. Як тільки піна лише злегка підніметься, джезву знімають з вогню. Після декількох підігрівань напій готовий.

У каві, приготованій по-східному, піна містить багато ароматичних і смакових речовин і дуже ціниться знавцями. Каву подають до столу просто в джезві, піну невеликими порціями розкладають по горнятках, а потім уже доливають напій. Таку каву не фільтрують і до столу не подають ні цукру, ні ложок: цукор уже покладений, а перемішування приведе до того, що з дна горняти підніметься осад.

У джезві утвориться міцна, терпка і дуже ароматна кава. Мабуть, це один із кращих способів, але не для тих, хто не хоче витрачати зайвий час, чи кому не подобається кавовий осад.

Французький письменник XVIII ст., автор кулінарних спогадів Ансельм Брія-Саварін писав: «Турки не вживають млинків до кави і товчуть зерна в ступках дерев’яними товкачами. Вирішивши пересвідчитися наскільки цей спосіб кращий від того, до якого ми звикли, я старанно підсмажив фунт доброї мокки, поділив її на дві рівні порції, з яких одна була змелена, а друга розтовчена турецьким способом в ступці. Потім я запарив каву з обох порошків, беручи з кожного однакову кількість і всипаючи до однакової кількості окропу.

Треба сказати, що за весь час існування кави з’являлися різні думки щодо її приготування. Одні вважали, що каву не варто запарювати, бо на зимно вона ліпше натягує, інші вважали, що варити її треба три квадранси (сорок п’ять хвилин), або піддати паровому тиску.

Мабуть, найголовнішим у якісній каві – це якість зерен. Кавові зерна обов’язково повинні бути свіжо засмаженими. Тривале зберігання обсмажених зерен сильно погіршує як смак, так і аромат кави. Обсмажувати кавові зерна в домашніх умовах важко, тому краще частіше купувати вже обсмажені зерна в спеціалізованих магазинах.

Пам’ятайте, що після помолу кава втрачає аромат не щодня, а щогодини. Тому не варто робити великих запасів меленої кави. (До речі всі необхідні речі для приготування смачної кави ви можете знайти на сайті http://coffeeking.com.ua/)

Звичайна кава

Закип’ятіть воду. Кавник добре виполощіть окропом і всипте половину приготованої порції кави. Залийте її окропом і щільно закрийте кавник. Хвилини через дві всипте решту кави і долийте воду. Не доводячи до кипіння, підігрівайте кавник на вогні. Хвилин за п’ять кава готова.

Для однієї порції достатньо 1-2 чайних ложок кави на горнятко води. А для кави подвійної міцності така ж кількість порошку на пів горнятка. При недостатній кількості кави напій не буде смачним і ароматним. Надмірна ж кількість порошку дасть занадто високий вміст кофеїну.

Але ці пропорції у різних країнах неоднакові. Зазначене співвідношення характерне для західноєвропейських країн, тоді як в Америці концентрація вища, і ще міцнішу каву вживають жителі Сходу.

Кава по східному

Можете називати її хоч кавою по-арабськи, а хоч кавою по-турецьки. Кавові зерна розмелюють на дуже тонкий порошок. До джезви кладуть цукор і заливають водою. Пропорція така: на 50 г води (маленьке кавове горнятко) дві грудочки цукру і повна чайна ложка кави. Якщо не подобається дуже солодка кава, то можна обмежитися грудочкою. За іншим рецептом у джезву кладуть ложку цукру-піску і, не заливаючи водою, ставлять на вогонь. Цукор під дією тепла набуває бурого відтінку, в цей момент заливають воду, а далі за попереднім переписом. На кінчику ножа додають трішки цинамону.

Кава з молоком

Каву готують за способом, який вам до вподоби, а потім додають молоко. Пропорція залежить від смаку, найчастіше каву і молоко змішують в однаковій кількості. Італійці додають ще пучку тонко меленої кориці.

Не тільки смачну, а й красиву каву з молоком можна приготувати і так: тепле молоко у невеликій кількості наливають тільки на дно горнятка, а потім обережно додають каву. Перемішувати не треба — це буде так звана мармурова кава.

Кава з цитриною

До кави подають шматочок цитрини і цукор. В одному з варіантів подають тарілочку з дрібно накришеною цитриновою шкіркою.

Кава по віденськи

Готують дуже міцну чорну каву. Потім до кожного горнятка з кавою додають зверху чайну ложку вершків, збитих у міксері з невеликою кількістю цукрової пудри і за бажанням з пучкою ванілі. Щоб напій мав красивіший вигляд, вершки зверху посипають дрібно стовченими кришками шоколаду.

Італійська кава капуччіно

Ось ще один дуже простий рецепт кави з молоком. Спочатку готують звичайним способом дуже міцну експрес-каву, а потім у кавоварку наливають таку саму кількість молока, і процес повторюють. Розливають по горнятках і злегка присипають шоколадною пудрою.

Кава з какао

У міцну гарячу каву кладуть цукор, а потім додають какао зі згущеним молоком. Зверху в кожне горнятко кладуть трохи вершків. Для приготування однієї порції потрібно горнятко дуже міцної кави, дві грудочки цукру, столова ложка какао зі згущеним молоком і столова ложка вершків.