піца
Сьогодні, на відміну від попередніх років, навіть недалекі 90-ті, виглядає зовсім не в диковинку піти на піцу і не стояти при тому у великих чергах, щоб її отримати. Так, у Львові відкрито чимало піцерій, кожна з яких знає чим здивувати своїх клієнтів…

Слово «піца», як пише Вікіпедія, походить від італійської мови та пекладається як «корж, змащений томатним соусом і покритий сиром, що запікається». Походження цієї страви пов’язують із давньоримським імператором Лукуллом. Згідно з описами він славився радше не військовими доблестями, а своїми прошеними бенкетами. Недаремно неаполітанці ще й сьогодні користуються рецептами страв, котрі готували ще його кухарі. Згідно із іншою версією, Греція теж могла би бути батьківщиною піци. Тут також зналися та вміли робити коржі, запечені із сиром та різноманітними овочами чи пак оливками… Тут вона лагідно зветься «plakuntos».

піца в давнину

Коли ми розглядаємо в меню тої чи іншої піцерії назви піц та уважно вчитуємося в інгредієнти, котрі до них входять, можемо і не замислюватися, звідки походить саме таке найменування кожної піци. Напевно не всі із «піцелюбів» (так я називаю себе і свою родину, бо ми її обожнюємо), знають, що, до прикладу піца Маргарита названа в честь савойської королівни, котра одного спекотного літнього дня, прогулюючись з родиною парком Каподімонте, замовила її у місцевого піцайоли. Той, звичайно дуже зрадів увазі королівни до своєї персони та вирішив її здивувати новим, придуманим особисто рецептом. Тоді і з’явилася піца «Маргеріта» із помідорами, сиром Моцарелла та базиліком. Саме ці продукти за кольоровою гамою (червоний, білий і зелений) відтворили італійський прапор на тарілці. Це було тоді, а зараз у світі нараховується чимала кількість піц. Усім мабуть знайомі – Марінара, Пеппероні, Кальцоне та ін.

на сковороді

Піцу, котру хочу вам запропонувати для приготування в домашніх умовах, можна назвати просто «Піца на пательні». Назвала її так, тому що вона не потребує випічки у духовій печі і в тому її основний і великий плюс. Мої домашні, так само як і я, дуже полюбляємо піцу, доволі часто їмо її в пі церіях, але коли мені під руку потрапив цей чудовий рецепт, ми готуємо цю страву не тільки по вихідних, але й на сніданок. Навчився її робити навіть мій чоловік, котрий із кухнею на ви. Отож, щоб довго не говорити, ось опис інгредієнтів, котрі туди входять та детальний опис того, що я робила.

Для 1 піци візьміть: – 4 ст. л сметани;
– 2 яйця
– 7 ст. л муки (без гірки)
– сіль, перець.
– 4 ст. л майонезу
– соус
– твердий сир
– гриби
– бекон
– базилік
– червоний перець
Як ви бачите я описала і начинку, яку ми обрали на свій смак, ви ж можете її змінити та вкинути щось своє.
1. Замішуємо тісто: збиваємо сметану, яйця та муку, солимо та перчимо за смаком (має вийти густа, сметанноподібна консистенція).
2. Вливаємо отримане тісто в розпечену та змащену олією сковорідку;
3. Одразу вкидаємо всі інгредієнти начинки;
4. Змащуємо усе майонезом та соусом, покриваємо щедрим шаром сиру, притрушуємо базиліком, можна ще й зеленню.
5. Закриваємо піцу кришкою та печемо на невеликому вогні впродовж 15-20 хв., допоки не розтопиться сир.
6. Сир став танути на всій поверхні піци – вона готова.

Надіюсь такий простий рецепт піци припаде до душі й вам та принесе чудовий аромат і на вашу кухню, смачного !